Торік відвідав осінній літературний семінар «Молода Слобожанщина». Був білою вороною поміж жінок і юнок, які написали про бабусині спогади та сімейні конфлікти.
Моє темне фентезі не надто вписувалось у цю пастораль, тож вирішив зачитувати останнім. І очікуючи своєї черги, примудрився забути, яке ж саме оповідання надіслав журі. Добре, що попрохав у організаторів їхню роздруківку, бо приготувався читати з телефона зовсім інше.
До речі, журі з місцевого осередку НСПУ, цілком відповідаючи заходу, складалось із самих лише жінок. Хах, зачитувати сивій пані постільну сцену було трохи ніяково.
У підсумку похвалили проробку характерів персонажів, але не відчули в тесті автора. Не уточнював, чи мова про стиль, чи про прояв моєї особистості.
За підсумком двох семінарів (весняного і осіннього) Харківська обласна організація НСПУ щорічно видає альманах «Левада». Сподіваюся, мені знайдеться там місце.
Update: Вчора дізнався, що уривок із оповідання «Роги» таки увійде до цього щорічника. Щоправда з деякими купюрами.
Наша писемність 