Design a site like this with WordPress.com
Для початку

Позначка: Російська мова

  • Бігун — не той, що біжить?

    На Вікіпедії постало питання, чи можна англійське «runner» перекладати як «бігун»? «Time Runner», на думку кількох вікіпедистів, — це аж ніяк не «Бігун крізь час / у часі», а тільки «Той, що біжить…». Бач, «бігун» — то тільки спортсмен. «…невтомний бігун по вулицях та сходах…» Лесі Українки добродіїв не переконав.

  • Благі матюки

    Нині чимало людей вважають, що вираз «благой мат» означає лайку у праведному гніві. Насправді значення прикметника тут антонімічне до церковної благодаті.

  • Граматичне задзеркалля

    Суперечка «в/на Україні» стара, як світ, і нині мало кому цікава. Зараз кожен росіянин і українець знають, що Пушкін писав «в Україні», а Шевченко — «на…». Тож кожен вперто стоїть на своєму, маючи за спиною авторитет традиції й/або граматики.

  • Вкрадений Вирлоок

    Вкрадений Вирлоок

    Вирлоок — персонаж слов’янської міфології. Вирлоока змальовують як високу однооку істоту з головою, вкритою шерстю, плечима у піваршина і костуром. У казках він виступає вбивцею-руйнівником, який нищить усе, що трапляється на шляху.

  • Курсив

    Цікавий факт: стандартний шкільний курсив різниться в Білорусі, Україні та Росії.

  • Чахлик Невмерущий

    Існує опінія, що Кощій Безсмертний це суто великоросійський персонаж. Однак ось, що пише про нього Михайло Петрович Драгоманов…

  • Вѣй: подыми веки — зачини кватирку!

    Росіяни традиційно ставлять під сумнів фольклорне походження Вія з однойменної повісті українського російськомовного класика. Одначе ось, що пише академік Гейштор у розділі «Стрибог» своєї «Слов’янської міфології»…

  • Хорс Срібнорогий

    Хорс Срібнорогий

    Як на мене, з функціональної точки зору Хорс як бог місяця має більше сенсу, аніж «етимологічна» солярна теорія, котра є основною в академічних колах. Хорс мусить бути місяцем, бо інакше виходить, що слов’янський пантеон позбавлений місячного божества, але має кількох сонячних.

  • Шекспір

    Шекспір

    Два роки тому я придбав собі примірничок нового російського перекладу «Ромео і Джульєтти» Івана Діденка. Прочитав тоді за вечір. Переклад шикарний.

  • Потаємна сила української локалізації

    Цей допис ледь-ледь стосується тематики мого блогу, але я не можу промовчати, побачивши стількох «попердолених» росіян. Тож вважайте його розважальною інтермедією.  Допис присвячений українській локалізації гри «Острів», котру аж з 2014 року самотужки розробляє харків’янин Євген. Однак я ні слова не скажу про неї. Бо цікавинка тут не вміст/якість локалізації, а те, що вона не має російської пари. Ситуація унікальна. І з кумедним наслідком.