Позначка: Російська

  • Мисливець у зерні

    Мисливець у зерні

    Чомусь згадав стареньку суперечку, здавалось би, давно вирішену, щодо доречної адаптації назви роману “The Catcher in the Rye”, а саме про російське «Над прірвою у житі» проти буквалістського «Ловець у житі». На жаль, знову доводиться звертати увагу на те, як некритично в нас приймають будь-яку альтернативу російській традиції.

  • Датчанин

    Першоджерело оприлюднене на Діаріуш або тиск слова:
      Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology. «Датчанин добре жеребцює». Іван Котляревський «Мене носив проклятущий пароход у Шведчину й Датчину». Тарас Шевченко   У назвах осіб за місцем проживання або національністю давній суфікс -анин/-чанин в останні десятиліття суттєво втратив свою продуктивність, у сучасній українській мові існує тенденція віддавати перевагу активнішому форманту -ець. У багатьох випадках з варіантами…

  • Про високонароджених ельфів

    Типове для ельфів означення «highborn» насправді не є неологізмом з фентезі. Це доволі стара калька німецького аристократичного поняття «hochgeboren», яке в нас прийнято передавати як «високородний».

  • Не анеґдот про Чапая

    ЗавОруха. Очевидно не від вАрити, а від вОрушити.

  • Технічний суржик

    От уже третє десятиліття у технічних текстах трапляється вираз «керівництво з експлуатації». Ця калька з російського «руководство по эксплуатации» живе попри словники та державні стандарти. Ба більше! Вона домінує над питомими варіантами. Але не зважаючи на широкий вжиток, наскільки мені відомо, назва «керівництво» ніколи не була офіційною. У державних документах 1990-х траплялось «посібник з експлуатації», а ДСТУ 3321:2003 затвердив офіційний переклад «настанова щодо експлуатування».

  • Монети, списи і сокири

    Здавалось би, українська історіографія має бути рятівною лагуною для українських історизмів. А ні! В історичній літературі важко знайти такі назви, як-от пінязь і ґрейцар — самі російські пенязь (попри ять) та крейцер.

  • Комп’ютерний жаргон

    Молодь уже майже не використовує слово «глюк». Йому на зміну прийшов «глітч».

  • Запозичені заголовки

    Запозичені заголовки

    З міркувань упізнаваності російськомовним загалом, у назвах стрічок широко калькуються рішення росіян. Часто з ігноруванням граматичної і лексичної відмінності мов. Природно, що через опосередкований переклад найбільше страждає текстуальна гра, котра інколи трапляється в заголовках.

  • Мертвий інтертекст

    Мертвий інтертекст

    В принципі, не дивно, що в українських перекладах інтертекст зазвичай втрачається. Адже оригінали здебільшого посилаються на класичні тексти, досі не перекладені українською мовою. А коли щастить і переклад світової класики існує, то він просто невідомий широкому загалові. Тож губиться будь-який сенс у старанні, узгодженні, позаяк усе одно не буде впізнаваності рядків серед читачів. Хоча інколи старанність би не завадила.

  • Все слов’янське — російське?

    Rusové rádi nazývají všechno ruské slovanským, aby pak mohli tvrdit, že všechno slovanské je ruské. — Karel Havlíček Borovský.

Create your website with WordPress.com
Для початку