На жаль, в українському секторі соцмереж спалахнув мовний скандал. Звична справа, на превеликий жаль, регулярна. Цього разу підставою для ґвалту стала українізація ремейку відеогри “Sherlock Holmes: The Awakened” (гра від української студії, до речі).

Відносно нещодавно російський кулінарний історик Павло Сюткін опублікував у ЖЖ цікавий допис про пастилу. Виявилось, що кількашарову пастилу в Росії звуть “Союзною”. Притім на позір “радянська” назва не має жодного стосунку до Влади Рад і відома ще з XIX сторіччя. Читаючи ту замітку, як харків’янин, не міг не пригадати зовнішньо подібне й однойменне печиво…

Минулої осені запропонував свій письменницький доробок літературно-мистецькому альманахові “Олександрійський маяк”. Аж до моменту узгодження макета номера був упевнений, що укладачка обере одну з моїх рецензій, та помилився: до номера №1(3) 2023 ввійшло моє перше оповідання — “Холод”.

Як на мене, їдишна етимологія слова “кіпіш” неправдоподібна. Вважаю, що це слов’янське “кипіж” (відповідно “кипежу”), себто кипіння > бурлхивість > заворуха. Потрапило в російську через суржик українських портових міст. Може бути як власне українським, так і болгарським словом.

Нещодавно “Сафран” видав маньхву “Путівка в Потойбіччя” тайванської художниці Йовдзи. Будучи прихильником видавництва і поціновувачем східних коміксів, я, звісно ж, небарно придбав і прочитав “Путівку”.

З нагоди 300-річчя від народження Григорія Сковороди Харківська обласна організація НСПУ і видавництво “Майдан” видали збірку текстів під назвою “До Григорія Савича”. Зазвичай такі антології від маловідомих видавців лишаються без відгуків, але цього разу я спробую виправити цю несправедливість.